Виявлено основні закономірності формування електропровідних полімерів (ЕПП) та їх гібридні нанокомпозити з оксидом ванадію за умов механохімічного синтезу. З'ясовано вплив маханохімічного способу одержання, природи ЕПП і структури нанокомпозитів на їх фізико-хімічні властивості, спектральні й електрохімічні характеристики. Показано можливість механохімічного одержання основних кластерів ЕПП - поліаніліну, поліпіролу, політіофену та поліпарафенілену. Показано, що поліанілін і поліпірол у процесі механохімічної полімеризації утворюються в допованому стані та мають достатньо велику молекулярну вагу, тоді як політіофен і поліпарафенілен представлені олігомерними фракціями, які знаходяться відповідно в слабодопованому та недопованому стані. Встановлено, що висока електропровідність механохімічно одержаних поліаніліну та проліпіролу може досягатися за підвищенного, у порівнянні з традиційним хімічним синтезом в розчині, співвідношенні мономер/окисник. Встановлено, що механохімічно синтезованому поліаніліну притаманна вища електропровідність завдяки більш впорядкованій упаковці макромолекул, а механохімічний процес полімеризації піролу протікає за участю ланцюгового механізму. Вперше механохімічним способом одержано гібридні нанокомпозити типу гість-хазяїн на основі ксерогелю оксиду ванадію - двокомпонентні ЕПП-<$Eroman {V sub 2 O sub 5 }> та трикомпонентні ЕПП-ПЕО-<$Eroman {V sub 2 O sub 5 }>, здатні до стабільного циклування навіть за високих струмів заряду-розряду.

• Козаренко Ольга Андріївна (хімічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"