Розглянуто питання триєдності абсолюту, універсуму й людини, розкрито специфіку позанаукового пізнання. Висвітлено джерела і засоби світопізнання, використовувані езотерикою і окультизмом, астрологічну періодизацію історії цивілізації й езотеричну доктрину космо- і антропогенезу. Проведено концептуально-методологічне і філософське обгрунтування теоретико-вакуумного світорозуміння. Викладено концепцію фізичного вакууму в космології ХХІ ст., філософську концепцію нестабільності, інтегральні положення постфрідманівської картини світу. Визначено семантичну конгруентність нелінійного мислення і теоретико-вакуумного світознавства, методологічні новації в космофізичному пізнанні. Проаналізовано проблему істинності високоабстрактної космофізики в аксіологічному аспекті. Розкрито ідейно-концептуальні витоки концепції всеєдності, феномен творчості як антропософське обмеження наукової раціональності, роль сучасної квантової космології та девіантного знання в світопізнанні.

• Журавльов Володимир Ілліч (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"