Розглянуто теоретичні засади та практичні заходи щодо удосконалення форм і методів управління соціальним розвитком міст. Соціальний розвиток представлено як процес керованих змін у напрямку забезпечення благополуччя населення та розглянуто в контексті декількох ключових аспектів: він нерозривно пов'язаний з економічним розвитком; є прогресивним за своєю сутністю; реалізується в різних стратегіях; фокусується на інтересах усього населення. Виділено головні типи стратегій соціального розвитку, засновані на різних ідеологічних підходах: стратегії, де основна відповідальність за його забезпечення покладається на індивідуумів (індивідуалістичний або підприємницький тип); стратегії, які відводять головну роль в забезпеченні соціального розвитку територіальним громадам (комувітаристський тип); стратегії, де головним суб'єктом у забезпечення соціального розвитку виступає держава (державницький тип). Встановлено, що найбільш доцільним під час розробки та реалізації стратегії соціального розвитку міст є реалізація інтегрального підходу, що дозволяє об'єднати зусилля всіх зацікавлених суб'єктів міського розвитку навколо реалізації конкретних соціальних програм.

Визначено особливості й умови застосування інтегрального підходу до розробки та реалізації стратегії соціального розвитку, на підставі чого розроблено механізм управління соціальним розвитком міст, який передбачає створення Агентства соціального розвитку, реалізацію соціальних програм у ключових з точки зору забезпечення соціального благополуччя сферах, підвищення соціальної активності громадян, формування нової нормативної бази місцевого самоврядування, впровадження сучасних нормативів надання соціальних послуг, проведення ефективної кадрової політики на рівні виконавчих органів місцевих рад.

• Копилова Надія Анатоліївна (державне управління)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"