Розглянуто на підставі результатів психологічного дослідження мовленнєву діяльність як психолінгвістичне та металінгвопсихологічне утворення мовленнєвої особистості, а також як багатовимірний феномен, що має ієрархічну структуру та фазну будову, містить мотиваційний, інтенційний, цілеутворювальний, внутрішньопрограмувальний та лексико-граматичний компоненти. Вона поєднана з поняттями "висловлювання", "текст", "дискурс", "комунікація", "спілкування" та "суб'єкт публічного мовлення". Теоретично обгрунтовано й емпірично підтверджено потребу в системному підході до формування дитини як суб'єкта усної мовленнєвої діяльності. Згідно з цим підходом розвиток мовленнєвої діяльності здійснюється в єдності її внутрішніх і зовнішніх операцій та дій з орієнтацією на розвиток дошкільника як мовленнєвої особистості, зокрема, на становлення його смислоформувальних і смислоформулювальних мотивів-цілей як надійного підгрунтя для розвитку суб'єкта публічного висловлювання, його мовленнєвих і навчальних навичок, умінь і комунікативних якостей.

• Калмикова Лариса Олександрівна (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"