Досліджено проблему формування вокальної культури студентів інститутів мистецтв і музично-педагогічних факультетів педагогічних університетів, у ній наведено розуміння сутності зазначеного феномена. Вокальну культуру розглянуто у межах загальної музичної культури як художньо-естетична категорія, що дозволяє виявити не лише загальні риси музичного мистецтва, специфіку народних традицій, але й визначити своєрідність кожної з них. Вокальна культура базується на кращих унікальних традиціях національної виконавської майстерності, опанування якої дозволяє переносити її на умови співацького навчання учнів і закладення у них основ вокальної культури. Визначено структуру досліджуваного феномена складається з мотиваційно-спрямованого, когнітивно-оцінювального, творчо-виконавського. Мотиваційно-спрямований компонент виражає інтерес і захопленість вокально-виконавською діяльністю, націленість на пізнання національних пісенних традицій та співацьке самовдосконалення. Когнітивно-оцінювальний компонент містить необхідну базу знань, умінь і навичок у сфері оволодіння вокальною культурою, вміння адекватно оцінити набутий виконавський досвід. Творчо-виконавський компонент виражає здатність до втілення художньо-образного змісту вокальних творів. Методика формування вокальної культури студентів має таку послідовність педагогічної роботи даного напряму як інформаційно-орієнтувальний, другий етап - операційно-поглиблений, третій етап - аналітико-креативний. На основі проведеного дослідження визначено основні методи формування вокальної культури студентів на основі китайських та українських традицій.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"