Актуалізовано одну з ключових проблем історії джерелознавства: романтизм становить окрему епоху у вітчизняному джерелознавстві, оскільки він привернув увагу дослідників до самих джерел як предмета, вартого пізнавальних зусиль. Романтизм не лише окреслив дослідження джерел як окрему проблему, але й розширив їх спектр, залучивши етнографічні, фольклорні, археологічні матеріали для реконструкції минулого, поставив питання про метод та межі пізнання історичних джерел. Загальноромантичні тенденції щодо актуалізації ролі джерела були підсилені іншими чинниками, що сприяли зростанню інтересу до старожитностей. Джерелознавча робота в другій чверті ХІХ ст. мала два основні спрямування: джерело вивчалося як самостійна дослідницька проблема і в той же час - як засіб пізнання.

• Ковальчук Оксана Олександрівна (1971–) (історичні науки)
• Ковальчук Оксана Олександрівна (юридичні науки)
• Ковальчук Олена Олексіївна (соціальні комунікації)
• Ковальчук Олена Олександрівна (1953–) (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"