У дослідженні під дискримінацією у сфері праці розуміються дії або бездіяльність, що виражають будь-яке пряме або непряме розрізнення, виняток або привілеї за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з діловими якостями працівника чи їх групи, якщо вони спрямовані на обмеження або унеможливлюють визнання, користування чи реалізацію на рівних підставах трудових прав, здійснюються свавільно та тягнуть за собою юридичну відповідальність. Обстоюється позиція, що з метою підвищення рівня захисту трудових прав найманих працівників і встановлення більшої визначеності у правозастосовній практиці доречним є законодавче закріплення цього визначення у ст. 4 "Недопущення дискримінації у сфері праці" проекту Трудового кодексу України. Оскільки брак дефініції може призвести до небажаних наслідків - неправильного розуміння нормативно-правового акта, його складових або різного тлумачення в юридичній науці та практиці. Доведено необхідність розробки та прийняття Закону України "Про засади запобігання і протидії дискримінації", запропоновано його структуру та змістовне наповнення.

• Твердовський Ігор Миколайович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"