Розглянуто головні проблеми японського синтаксису, починаючи з його ключових понять та основних завдань, через висвітлення характерних рис словосполучення, простого та складносурядного речень у сучасній японській мові та закінчуючи поглибленим аналізом семантико-синтаксичних і стилістичних особливостей умовних конструкцій, що на сучасному етапі розвитку японської лінгвістики вважаються стрижнем системи складнопідрядного речення. Сучасний стан синтаксичних досліджень охарактеризовано широким розгалуженням напрямів синтаксису. Традиційним напрямом є структурно-статичний, який розглядає синтаксичну будову словосполучень і речень, їх типи й ознаки, структурні схеми, не пов'язані з контекстом і ситуацією мовлення. Доведено, що в сучасній синтаксичній науці, прагматика посідає важливе місце у розгляді усіх компонентів мовленнєвої комунікації, в якій розкриваються закономірності реалізації реченням того чи іншого об'єктивного смислу, когнітивних начал, рівня досягнення певного результату та ін. Зазначено, що подолання труднощів, пов'язаних з лінгвістичною терміносистемою є одним з найактуальнішим завданням мовознавців Японії.

• Комісаров Костянтин Юрійович (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"