Розглянуто один з найбільш проблематичних для наукового аналізу творів Т. Шевченка - поема "Марія". Мотивацію твору розкрито у двох основних контекстах: містичному й соціальному. Проаналізовано адекватність постатей євангельського тексту та образів поеми Т. Шевченка. Поет використовує аналогію як засіб для показу переходу від свідомості психологічного до свідомості духовного. Виявлено метафізику поетичної думки самого Шевченка та метафізику мислення головних героїв твору.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"