Обгрунтовано думку про те, що суди і зокрема судді користуються у разі ухвалення рішень не лише позитивним правом, але і власним розсудом. В цьому разі між собою конкурують "технічне" і "вільне" правонаходження. Можна звичайно останнє замовчувати або віддавати перевагу першому, проте тоді стає питання, чи йде мова в такому випадку про право. Висловлено думку про те, що сучасні судді, які порівнюються з римськими юристами, зайняті застосуванням норм-рішень, права юристів, трансформованого до кодексів, схвалених державою. В цьому випадку часто втрачається зв'язок з суспільством, в якому насправді, і зароджується право, яке названо "соціальним". Зроблено заклик до дослідження соціального права, а також судової практики, правових і життєвих стосунків, в чому вбачається завдання вільного правознавства.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"