Наведено аргументи проти розширеного тлумачення націоналізму. Зазначено, що таке тлумачення маскує різницю між двома принципово різними ідеологічними постулатами та політичними практиками в процесі формування держави-нації або в захисті національної ідентичності: прагнення сформувати таку ідентичність і зберегти її, використавши для цього державу як знаряддя; свідому політику, що утверджує якісну перевагу певної нації (етносу) над іншими націями (етносами), над інтересами окремих громадян, яка проявляється в спланованих офіційними структурами (громадсько-політичними та етнічними рухами) преференціях і пільгах певному етносу за рахунок дискримінації інших етнічних груп. Автор дотримується думки, що називати націоналізмом доцільно другий варіант політики національної (етнічної) мобілізації.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"