Мета роботи - поліпшити результати хірургічного лікування хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки (ТК) шляхом створення та впровадження в клінічну практику вдосконаленого алгоритму лікувально-діагностичної тактики. Проаналізовано результати лікування 77 пацієнтів з обтураційною непрохідністю ТК, які проходили лікування за умов Київської МКЛ N 3 за період з 2000 до 2010 р. У 63 пацієнтів застосували традиційні лікувально-діагностичні алгоритми, 14 хворим проведено фіброколоноскопію та застосовано ендоскопічні методики декомпресії ТК: стентування пухлин дистальних відділів сигмоподібної кишки під контролем ректороманоскопа поліхлорвініловими трубками, електрохірургічну резекцію пухлини, проведення зонда проксимальніше за стеноз за допомогою фіброколоноскопа. Висновки: проведення лікувально-діагностичної фіброколоноскопії перед оперативним втручанням дає змогу верифікувати рівень перешкоди в ТК та визначитися з методом застосування закритої декомпресії відділів кишківника проксимальніше за стеноз. Впровадження в клінічну практику ендоскопічних методик декомпресії ТК шляхом стентування пухлин, заведення декомпресійного зонда за рівень стенозу та реканалізації просвіту кишки дало змогу збільшити кількість відстрочених оперативних втручань з 37 до 71 %, відсоток виконаних радикальних та циторедуктивних оперативних втручань з накладанням первинних анастомозів - з 32 до 66 % та зменшити рівень летальності з 17,5 до 14,3 %.

• Стець Микола Мирославович (медичні науки)
• Перепадя Владислав Миколайович (медичні науки)
• Молнар Ігор Мирославович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"