Рассмотрен закон преемственности развития научных знаний через призму интерсубъективного взаимодействия великих русских ученых, принадлежащих к разным эпохам. На примере личностей Н. И. Лобачевского, В. И. Вернадского, Р. С. Ильина продемонстрирована эвристичность такого взаимодействия.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"