Генерацію другої гармоніки у процесі розвитку відповідної нестійкості досліджено для випадку чисто електронних нахилених бернштейнівських мод, модифікованих врахуванням кулонівських зіткнень та наявністю слабкого великомасштабного електричного поля у післяспалаховій петлі. Такі моди запропоновано називати "квазібернштейнівськими". Розрахунки проведено за припущення, що головні характеристики магнітоактивної плазми в основі петельної структури на ділянці, що відповідає нижньосередній хромосфері активної області, визначаються за допомогою напівемпіричної моделі сонячної атмосфери Фонтенли - Аврета - Льозера (FAL). Показано, що використання цієї моделі замість моделей атмосфери, що використовувалися раніше, а саме моделей Мачало - Аврета - Вернаци - Нойєса (MAVN) та Вернаци - Аврета - Льозера (VAL), призводить до помітних змін порогових значень нестійкості за амплітудою субдрейсерівського електричного поля та граничних значень довжини хвилі збурення. Випромінювання в сантиметрово-міліметровому діапазоні може виникнути за сприятливих умов внаслідок злиття двох квазібернштейнівських гармонік з утворенням електромагнітної хвилі.

• Герасименко Світлана Володимирівна (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"