Установлено, що за наявності симптомної лейоміоми матки та проявів клімактеричного синдрому (КС) тяжкого ступеня в перименопаузі доцільно рекомендувати гістеректомію з наступною корекцією клімактеричних порушень. Проте жінкам, що відмовляються від оперативного лікування, за наявності тяжкої форми КС можливе проведення емболізації маткових артерій (ЕМА) з наступним призначенням гормональної терапії (ГТ) у формі препарату з переважанням гестагенного компонента та мінімальною дозою естрогенів, зокрема Фемостону 1/10. Таке лікування є ефективним і безпечним з огляду на можливий ріст міоми та збільшення її симптомності. Жінкам із проявами КС тяжкого ступеня на тлі лейоміоми матки, які негативно ставляться до ГТ, і пацієнткам із онкофобією на тлі тяжкої форми КС після здійснення ЕМА є можливим призначення комплексу негормональної терапії з фітоестрогенами та препаратами седативної, вегетостабілізувальної, антиагрегантної дії. Проведення терапії КС після ЕМА є безпечним методом з огляду на можливий ріст і посилення симптомності лейоміоми матки. Навпаки, оклюзія маткових судин призводить до ішемії, некрозу, гіалінозу та склерозу вузлів лейоміоми, що сприяє зменшенню менструальної крововтрати, припиненню маткових кровотеч і зменшенню об'єму пухлини. Застосування ГТ після ЕМА не зменшує позитивного впливу міні-інвазивного рентгенхірургічного втручання.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Татарчук Тетяна Феофанівна (медичні науки)
• Косей Наталія Василівна (медичні науки)
• Самосійна Оксана Олександрівна (медичні науки)
• Васильченко Лілія Анатоліївна (медичні науки)
• Джупін Володимир Олександрович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"