Окреслено й проаналізовано феномен квазіреферентного знака (знака-"Ієрогліфа") як смислової фігури, що трактується як особливий прийом текстуального умовчання в художній літературі. Такий знак є лексемою, яка у відповідним чином побудованому дискурсі розриває зв'язки зі своїм референтом і, зберігаючи свою звичайну формальну оболонку, починає означати "все й нічого". На матеріалі творів болгарських прозаїків-неомодерністів Й. Радичкова та Б. Димитрової показано, як квазіреферентний знак є елементом гри з традиційними жанрово-оповідними зразками, чинником семіотичного розхитування і трансгресії художнього тексту.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"