Мета роботи - вивчити психічні та психосоматичні ознаки, афективну сферу, особливості стресових розладів і рівень якості життя при метаболічному та психоендокринному синдромах. Проведено обстеження 142 хворих, які лікувалися в психоневрологічному, ендокринному, кардіологічному та гінекологічному відділеннях дорожніх клінічних лікарень № 1 та № 2 ст. Київ. Сформовано дві порівнянні групи: перша (n = 74) - пацієнти з ендокринними органічними порушеннями, друга (n = 68) - з метаболічним синдромом без ендокринної патології, за винятком цукрового діабету 2 типу. Використано загальні соціодемографічні показники. Досліджено біохімічні показники крові: рівень холестерину ліпопротеїнів високої та низької щільності, тригліцеридів, глюкози натще. Вимірювали зріст та масу тіла, для кожного пацієнта розраховували індекс маси тіла. Для оцінки психологічного стану застосовано шкалу депресії Бека, опитувальник якості життя, шкалу психологічного стресу PSM-25. Встановлено, що частота психопатологічних феноменів депресії при психоендокринному синдромі становила 12,2 %, а при метаболічному синдромі - 26,5 % (р = 0,05), стресових розладів - відповідно 9,5 та 26,5 % (р = 0,015). Групи психоендокринного та метаболічного синдромів не відрізнялися за загальним балом якості життя (середнє значення відповідно 81 та 79 балів; р = 0,388). Висновки: у разі метаболічного синдрому у порівнянні з психоендокринним вірогідність депресії є вищою, а адаптація до стресу - нижчою. Виявлено вірогідно значущі відмінності за двома субшкалами опитувальника якості життя: соматичною та психологічною.

• Жабенко Олена Юріївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"