Нанопорошки ZnO і SiO2 - 10 % V2O5 досліджено за допомогою методу електронного парамагнітного резонансу (ЕПР) за температури рідкого азоту. За допомогою растрового електронного мікроскопа-мікроаналізатора вивчено морфологію поверхні зразків та їх хімічний поелементний склад. Зареєстровано складні спектри ЕПР. Найінтенсивніший сигнал ЕПР в обох наноматеріалах спостережено в районі g-фактора вільного електрона. Припущено, що ці парамагнітні центри пов'язані з однозарядними вакансіями у кисневій підсистемі. Тонку структуру лінії ЕПР у випадку нанокомпозита SiO2 - V2O5 приписано результату взаємодії неспареного електрона з ядром ізотопу <$E roman V sup 51>. Два слабоінтенсивні сигнали ЕПР в ZnO у вищих полях відносно положення основного пов'язуються з мілким донорним рівнем і неконтрольованою домішкою відповідно.

• Попович Дмитро Іванович (1954–) (фізико-математичні науки)
• Серкіз Роман Ярославович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"