Мета роботи - порівняти вплив шестимісячної терапії із застосуванням валсартану та лікування з використанням лізиноприлу на рівень артеріального тиску (AT) за даними добового моніторування і на показники запалення у хворих, які перенесли гострий інфаркт міокарда (ІМ) із супутньою артеріальною гіпертензією (АГ). У дослідження залучено 152 хворих на гострий ІМ із супутньою АГ, вік - у середньому 70 років. Пацієнти 1-ї групи (n = 70) у складі комбінованої терапії одержували валсартан у середній дозі (<$E 244,6~symbol С~12,1>) мг на добу, 2-ї групи (n = 82) - лізиноприл у середній дозі (<$E 26,8~symbol С~2,6>) мг на добу. Групи не відрізнялися за віком пацієнтів, співвідношенням статей, наявністю цукрового діабету та ІМ в анамнезі, частотою розвитку гострої лівошлуночкової недостатності I - II класу за Killip, вихідним рівнем AT, призначеною медикаментозною терапією. Усім хворим на початку дослідження та через 6 міс лікування проводили добове моніторування AT, ехокардіографію з визначенням кінцевосистолічного (КСІ) та кінцеводіастолічного (КДІ) індексу, фракції викиду (ФВ) лівого шлуночка, маси міокарда лівого шлуночка (ММЛШ). Також встановлювали концентрацію С-реактивного протеїну (С-РП), рівні інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) та фактора некрозу пухлин <$E alpha> (ФНП-<$E alpha>) у сироватці крові. Функціональну активність ендотелію плечової артерії досліджували з використанням флюорометричного методу за допомогою тесту реактивної гіперемії. Висновки: за даними добового моніторування AT, у хворих на гострий ІМ із супутньою АГ антигіпертензивний ефект терапії блокатором рецепторів ангіотензину II валсартаном у дозі

(<$E 244,6~symbol С~12,1>) мг на добу не поступався такому під час використання інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту лізиноприлу в дозі (<$E 26,8~symbol С~2,6>) мг на добу. Терапія сприяла зменшенню середньоденного систолічного АТ на 18,3 і 20,4 % відповідно, середньонічного діастолічного АТ на 18,0 та 18,5 % відповідно, а також варіабельності денного і нічного систолічного АТ. Шестимісячна терапія у таких хворих із застосуванням валсартану супроводжувалася підвищенням ФВ на 8,3 %, збільшенням КДІ та більшою частотою зменшення ММ ЛШ на 10 % у порівнянні з хворими, яких лікували лізиноприлом. Терапія валсартаном і лікування лізиноприлом асоціювалися з однаковим зменшенням концентрації С-РП та рівня ІЛ-6 сироватки крові через 6 місяців спостереження. Проте зменшення рівня ФНП-<$E alpha> сироватки крові відбувалося лише у разі терапії валсартаном.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.140.45 + Р410.030

Рубрики:

Інфаркт міокарда

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Батушкін Валерій Володимирович (медичні науки)
• Кузьменко Вячеслав Віталійович (філософські науки)
• Кузьменко Василь Васильович (педагогічні науки)
• Кузьменко Вікторія Валеріївна (економічні науки)
• Кузьменко Володимр Володимирович (юридичні науки)
• Кузьменко Володимир Володимирович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"