Мета роботи - вивчити натрійуретичну функцію нирок і вплив на неї ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) за різних солереактивних форм есенціальної артеріальної гіпертензії (ЕАГ). Обстежено 56 хворих на ЕАГ II стадії віком 47 років. Об'єм циркулюючої плазми оцінювали за результатами глікемічної і постуральної проб, а також за порогом смакової перцепції натрію хлориду (NaCI). Натрійуретичну функцію нирок вивчали за кліренс-тестами на тлі максимально підтримуваного водного діурезу. Плазмові концентрації ангіотензину II і альдостерону вимірювали імуноферментним методом. Тип реакції артеріального тиску (АТ) на сольове навантаження визначали в балансовому протоколі, який складався з низько- і високосольової фаз. Хворих розподілили на солерезистентних (n = 20), солечутливих (n = 26) і осіб з парадоксальною реакцією (n = 10). Висновки. Солерезистентним хворим з ЕАГ властива близька до нормальної активність РААС, що зумовлює адекватний натрійурез і еуволемію у разі споживання будь-якої кількості NaCI в дієті. В солечутливих пацієнтів з ЕАГ на тлі високосольової дієти спостерігається недостатня супресія РААС, яка спричинює ниркову ретенцію натрію і гіперволемію. У хворих з ЕАГ із парадоксальною реакцією АТ низькосольовий раціон асоціюється з гемодинамічно значущою гіповолемією та залежною від неї гіперактивацією РААС, що зумовлює стійке підвищення АТ.

• Бобришев Костянтин Анатолійович (медичні науки)
• Зябліцев Сергій Володимирович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"