Мета роботи - вивчити вплив окремих чинників ризику виникнення мозкового інсульту (МІ) на розвиток післяінсультної когнітивної неспроможності (ПКН) у мешканців Ужгорода. У 105 хворих, які перенесли МІ і перебували на лікуванні у відділенні судинної неврології Ужгородської центральної міської клінічної лікарні протягом 2006 р., проведено дослідження когнітивних функцій і аналіз чинників ризику виникнення МІ та їх впливу на розвиток ПКН. Критеріями залучення у дослідження були: збережена свідомість, верифікований МІ, збережена функція письма та відсутність виражених афатичних порушень. Виявлено позитивний кореляційний зв'язок між ПКН та вираженістю неврологічного дефіциту за Скандинавською шкалою інсульту (r = 0,64), рівнем фібриногену (r = 0,34), гематокритом (r = 0,33). У хворих з ПКН артеріальну гіпертензію (АГ) реєструють у 91,1 % випадків, ішемічну хворобу серця (ІХС) - у 70,6 %, порушення серцевого ритму - у 38,2 %, MІ в анамнезі - у 23,5 %. Висновки: високу вірогідність розвитку ПКН мають хворі з такими чинниками ризику МІ, як АГ, ІХС, порушення серцевого ритму, та пацієнти, котрі перенесли раніше МІ. Лікувальна тактика у хворих після перенесеного МІ має враховувати вірогідність швидкого розвитку ПКН у цієї категорії хворих.

• Пулик Олександр Романович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"