Зазначено, що спікання триметилсилільованого аеросилогелю в інертній атмосфері або у вакуумі призводить до деструкції хемосорбованих - Si(CH3)3 груп, конденсації піролітичного вуглецю на поверхні пор аеросилогелю та до його капсулювання у об'ємі спеченого скловидного матеріалу. Генерування леткого монооксиду кремнію в результаті взаємодії піролітичного вуглецю та молекул CO із кремнеземом призводить до утворення карбіду кремнію. Тверді сконденсовані продукти реакції у вигляді суміші <$E beta>-SiC та аморфного SiO2 впорядковуються у разі їх витіснення газами із об'єму пор і набувають волокнистої форми. Довжина волокнистих частинок, що "проростають" із об'єму аеросилогелю, становить 0,5 - 12 мм, а їх діаметр - 0,03 - 0,3 мкм. Наявність піролітичного вуглецю в об'ємі спеченого скла підвищує його жаростійкість за рахунок його високої випромінювальної здатності та стійкості щодо кристобалітизації. Результати дослідження кристалізаційної стійкості вуглецьвмісного кварцового скла дозволяють стверджувати, що кристалізація аморфного кремнезему має перш за все хімічну, а не релаксаційно-термодинамічну природу.

• Миронюк Іван Федорович (фізико-математичні науки)
• Челядин Володимир Любомирович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"