Досліджено вживання топосів душа та тіло у поезії представника Молодої Польщі Антонія Лянге. Завдяки здійсненому аналізу виокремлено основні світоглядні концепти митця-модерніста, з'ясовано семантичне поле топосу душа/дух у його поетичній творчості. Простежено витоки антропологічного дуалізму у середземноморському культурному середовищі (міфологія орфізму). З'ясовано різницю у вживанні термінів душа, дух у поезії Молодої Польщі. Особливу увагу приділено стосунку душі як сутності ліричного героя до трансцендентного Абсолюту. Проведено паралелі між творчістю А.Ляніе та філософськими ідеями Г. Гегеля, А. Берісона, З. Фройда, гебрайською антропологією, пізнішими здобутками екзистенціалістів.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"