Зазначено, що реакція стовбурових клітин (СК) на гіпоксію є одним з головних механізмів адаптації організму до змін умов зовнішнього та внутрішнього середовища. Висвітлено роль гіпоксії в функціонуванні різних типів СК (ембріональних, гемопоетичних, мезенхімальних та нервових), звернено спеціальну увагу на дуже обмежені дані, що стосуються ефектів дії інтервальної гіпоксії (ІГ). Всі типи СК та їх попередники існують в мікрооточенні, що зветься нішами СК. Найбільш критичним фактором для їх нормального функціонування є гіпоксія, яка сприяє підтриманню СК в стані спокою з необхідною швидкістю самовідновлення. Ключовим елементом цього механізму є комплекс гіпоксиіндуцибельних транскрипційних факторів. Додаткове екзогенне гіпоксичне подразненя призводить до активації системи СК. Дуже мізерна інформація щодо дії ІГ на СК, яка здебільшого була одержана на моделях культури клітин, виявляє, що інтервальна гіпоксія при певній тривалості та інтенсивності є більш могутнім тригером активації транскрипції, ніж постійна гіпоксія. В майбутньому метод тренування/лікування за допомогою ІГ міг би дієво використовуватися для корекції патологічних станів в організмі.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"