Мета роботи - порівняти вплив двох методів реперфузійної терапії (перкутанного коронарного втручання (ПКВ) і тромболітичної терапії (ТЛТ)) на перебіг і госпітальні наслідки гострого коронарного синдрому (ГКС) з елевацією сегмента ST залежно від тривалості ішемії та ступеня ризику за шкалою ТІМІ. Здійснено ретроспективний аналіз історій хвороб 286 пацієнтів із гострим інфарктом міокарда (ІМ) з елевацією сегмента ST, що лікувалися в Олександрівській клінічній лікарні м. Київ у 2009 та 2011 р., яким проводили ПКВ (171 хворий) або ТЛТ (115 хворих). Хворих розподілено залежно від ризику за шкалою ТІМІ та тривалості ішемії, проаналізовано вплив цих чинників на госпітальну летальність, ускладнення ІМ та комбіновані кінцеві точки. Між групами не виявлено різниці стосовно статі, віку, супутніх захворювань, локалізації ІМ. Тривалість ішемії була вірогідно більшою у групі ПКВ - (8 - 9) год, тоді як у групі ТЛТ - (5 - 6) год (р << 0,05). Пацієнти, яким проводили ПКВ, мали вищий ризик, більшу тривалість періоду до госпіталізації та ішемії, пізніший час виконання реперфузії, ніж пацієнти, яким було проведено ТЛТ. Під час порівняння ускладнень і летальності первинні ПКВ були ефективнішими у хворих з більшою тривалістю ішемії та вищим ризиком. Госпітальна летальність більшою мірою залежала від тривалості ішемії, ніж від ступеня ризику. Найвищою була у хворих з високим ризиком (>> 5 балів за шкалою ТІМІ), тривалістю ішемії >> 4 годин, яким проводили ТЛТ, і становила 12,9 %, а найменшою - у групах ПКВ і ТЛТ з низьким ризиком та ранньою госпіталізацією - 2,5 і 2,6 % відповідно. Висновки: госпітальна летальність хворих із ГКС з підйомом сегмента ST без

шоку після первинних ПКВ більшою мірою залежить від тривалості ішемії, ніж від ступеня ризику, а після ТЛТ - від обох цих чинників. У клінічній практиці первинні ПКВ показали значну перевагу перед ТЛТ щодо госпітальної летальності та ішемічних ускладнень, головним чином, у хворих, що потрапляють у пізні терміни та мають високий ризик за шкалою ТІМІ.

• Сиченко Юрій Олександрович (медичні науки)
• Руденко Юлія Володимирівна (медичні науки)
• Руденко Юрій Володимирович (технічні науки)
• Герула Олег Михайлович (медичні науки)
• Прудкий Ігор Васильович (медичні науки)
• Безродний Андрій Борисович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"