Визначено предиктори невдачі ерадикаційної терапії: виражене, поширене запалення слизової оболонки шлунку (СОШ), обсіменіння 3-го ступеня Н. pylori з високими показниками пепсиногена (ПГ) I, низьким кислотосупресивним ефектом стандартних доз інгібіторів протонної помпи (ІПП), коморбидность пептичної виразки (ПВ) і залізодефіцитної анемії (ЗДА). Встановлено чинники, що знижують чутливість ¹³С-СДТ: виражена атрофія СОШ в поєднанні з низьким ступенем обсіменіння H. pylori та вираженою гіпоацидністю. Запропоновано модифікацію стандартного протоколу ¹³С-СДТ, що дозволяє не тільки нівелювати вплив даних чинників, а також скоротити час проведення дослідження та кількість використовуваного реактиву. Доведено необхідність індивідуалізації лікувальних стратегій у вивченій клінічній ситуації під час коморбидності ПВ і ЗДА й ефективність модифікованих схем ерадикаційної терапії з використанням пробіотика лацидофіл, подвійних доз ІПП і режиму послідовної терапії.

• Кривий Валерій Валентинович (медичні науки)
• Кривий Владислав Валерійович (сільськогосподарські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"