Встановлено, що процес інгібування синтезу пігментів у бактерій настає за концентрації металу на 20 - 30 % меншій за концентрацію, яка повністю припиняє життєдіяльність клітин. Таким чином, між втратою пігментосинтезувальної здатності та загибеллю клітин встановлюється певний концентраційний інтервал, величина якого залежить від виду бактерій та природи металу. Розширено уявлення щодо механізмів блокування синтезу пігментів бактерій через пошкодження мембранних структур клітини, у яких знаходяться центри синтезу пігментів, через включення попередників синтезу пігментів в реакції з вільними радикалами, що утворюються під впливом іонів важких металів, а також за виведення попередників пігментів з циклу синтезу через утворення хелатних комплексів металів з цими попередниками. Доведено, на прикладі лимонної кислоти, що на синтез пігменту бактерій у присутності іонів металу впливає активність перебігу процесів в циклі Кребса. Показано, що пігментосинтезувальні бактерії Serratia marcescens, Alcaligenes paradoxus, Pseudomonas fluorescens, Pueudomonas fluorescens var. pseudo-iodinum та Pseudomonas aeruginosa можна використовувати як біоіндикатори забруднення природного середовища. Побудовано "синтетичний" ряд токсичності металів, який враховує ефекти інгібування синтезу пігментів бактерій за певної концентрації іонів важких металів. Розроблено новий метод оцінювання яскравості пігментів мікроорганізмів за допомогою комп'ютерної програми Adobe Photoshop. Показано, що пігментосинтезувальні бактерії можна іммобілізувати на штучних і природних носіях та одночасно використовувати їх як біоіндикатори забруднення води й її очищувачів від іонів важких металів.

• Рильський Олександр Федорович (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"