Мета роботи - дати характеристику сировинній базі природного каменю, що використовувалася населенням зрубної археологічної культури на території Присамар'я в середині II тис. до н. е. Проведено мінералого-петрографічне дослідження сировини кам'яних артефактів, знайдених під час розкопок поселення Тернівка-1 у Павлоградському районі Дніпропетровської області та визначено її ймовірне походження. Порівняно результати мінералого-петрографічного аналізу з геологічними даними про аналогічні породи, що утворюють природні відслонення. Вивчення останніх проведено під час перших геолого-знімальних досліджень території України, переважно у першій половині XX ст. Досліджений матеріал був представлений уламками жертовника, точилами, сколами, скребками та фрагментами різноманітних виробів. У результаті проведених аналізів з'ясовано, що більшість артефактів було виготовлено з пісковиків. Вони представлені кварцовими та плагіоклаз-кварцовими відмінами з регенераційним кварцовим (включаючи слюдистий), глинистим, гетит-гідрогетитовим, кварц-гетитовим, опал-халцедоновим і карбонатним цементом. Також були присутні вироби з вапняку, долериту, аргіліту та кременю. У результаті визначення походження сировини артефактів встановлено, що населення доби пізньої бронзи, яке мешкало в долині р. Самари, намагалося повністю забезпечувати свої господарські потреби місцевою кам'яною сировиною. Остання, переважно, представлена різноманітними пісковиками, розповсюдженими в долині ріки, її приток та балок, що в неї впадають. Проте незначна частина

виробів сюди постачалася, зокрема, крем'яні знаряддя та деякі пісковикові вироби походять з території сучасного Донбасу, а вироби з магматичних порід привозилися з території Українського щита.

• Нікітенко Ігор Святославович (геологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"