Розглянуто морфологічний підхід до семіотики культури у дослідженні українських художніх традицій. Морфологічний метод базується на дослідженні взаємовідношень цілого та його складників, взаємодії та взаємоперетворень інтегральної цілісності й окремих частин, що здобувають свій сенс лише у її складі. Морфологічний підхід дозволяє віднайти єдине витлумачення явищ культури як текстів у найширшому розумінні даного слова. Наведено характеристику про мистецькі твори як складову національної культури. Висвітлено структури та сакральні числа архаїчної символіки й орнаментів (на матеріалах трипільської кераміки та подільських рушників). Досліджено персоніфікацію розвитку інституцій культури на прикладах керівників Спілки композиторів України П. О. Козицького, Л. М. Ревуцького, К. Ф. Далькевича, Г. І. Майбороди. Також розкрито персоніфікацію розвитку мистецьких освітніх інституцій України.

• Юдкін Ігор Миколайович (1948–) (мистецтвознавство)
• Безклубенко Сергій Данилович (мистецтвознавство)
• Причепій Євген Миколайович (філософські науки)
• Берегова Олена Миколаївна (мистецтвознавство)
• Берегова Ольга Михайлівна (технічні науки)
• Волков Сергій Михайлович (1955–) (мистецтвознавство)
• Волков Сергій Миколайович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"