На матеріалі німецької та російської мов досліджено концептуальні простори мов двох провідних тоталітарних ідеологій XX ст. - націонал-соціалізму та комунізму. Застосовано традицийний підхід системно-структурного вивчення концептів у поєднанні з антропологічним. З'ясовано, що концептуальна картина тоталітарного світу має вигляд ментального поля та складається з двох зон, які за аксіологічним принципом позначено позитивною та негативною. Позитивні зони концептуальних картин націонал-соціалізму та комунізму містять спільні концепти, відповідно існують підстави на базі спільних симпатій двох тоталітарних ідеологій вести мову про часткову спільну концептуальну картину тоталітаризму. Концептуальна картина тоталітарного світу набуває експлікації у двох варіантах мовних картин світу партій - НСДАП і КПРС. Мовні картини тоталітарних світів кваліфіковано як сукупність семантичних інтерпретацій представниками панівної еліти сфер буття (людина і суспільство) й духу (Бог, ідеї, відування), закріплених у системі значень мов тоталітарних партій, у структурі тлумачних словників та енциклопедій, у численних текстах представників влади, текстах засобів масової комунікації та літературних творах періодов панування тоталітарних режимів.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"