Вперше обгрунтовано можливість і необхідність подальшого методологічного вдосконалення стратегічного планування з орієнтацією на знання через певну черговість дій, яка передбачає організацію єдиного інформаційного середовища та забезпечення належного управлінського обліку результатів внутрішньої діяльності. З'ясовано, що зовнішнє та внутрішнє середовище підприємства є джерелом невизначеності, тому для підвищення якості прийнятих рішень доцільно визначити основні види невизначеностей та особливості їх впливу на діяльність підприємства, у тому числі на процеси планування. Показано, що неефективне стратегічне планування діяльністю підприємства характеризується розривами зв'язків між елементами планування, слабкою координацією дій менеджерів, низькими рівнями контролю та мотивації персоналу. Зазначено, що принципи системи стратегічного планування є істотними, а порушення будь-якого з них веде до руйнування цілісності усієї системи стратегічного планування на підприємствах. Щоб бути ефективною, будь-яка організація у процесі вироблення стратегій повинна поєднувати аналіз з інтуїцією, а кожен менеджер повинен аналізувати проблеми системно та швидко реагувати на різні ситуації.

• Ібрагімов Ернест Енверович (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"