Проведено комплексне дослідження музики як феномену культури у діапазоні широкого матеріалу, надано цілісне оцінювання музичного мистецтва як художнього та соціокультурного явища. Розкрито філософсько-естетичні виміри музичного дискурсу в контексті історичних періодів розвитку європейського мистецтва, національних особливостей української музики. З урахуванням історичного досвіду теорії музики показано філософсько-естетичні та культурологічні виміри її буття. В системі міфологічного мислення музика постає як безцінний дар богів, на зародкових стадіях характеризується трансцендентними, божественними, позалюдськими, поверхприродними, сакралізованими ознаками. В добу греко-римської античності музика тлумачиться як фахова діяльність, як фантом космічного простору, як вид сакральної діяльності. Епоха відродження презентує появу поняття музичного твору, яке визначає подальший розвиток західноєвропейської музичної культури та кризу музично-космологічної теорії. Гуманістичний пафос музичного мистецтва в Новий і Новітній час є продовженням традицій міфологічного мислення, античної культури, гуманістів Відродження, має естетичне спрямування, музика розглядається як "мова почуття".

• Федь Ігор Анатолійович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"