Регуляторними системами, що забезпечують сталість кислотно-лужного середовища організму, є буферні системи: бікарбонатна, гемоглобінова, фосфатна, а також білки сироватки крові. Буферна ємність крові та тканин зменшується зі збільшенням висоти, що обумовлює забезпечення адекватної акліматизації. Із настанням акліматизації буферна ємність крові збільшується, що обумовлює підвищення працездатності. Результатом м'язової активності є також накопичення продуктів дезамінування. Накопичення аміаку призводить до посилення утворення лактату. Для підтримання кислотно-лужної рівноваги організму важливе значення має збереження водно-сольового балансу. Тривале фізичне навантаження й виражений дефіцит рідини можуть призвести до порушення електролітного балансу, зміни кислотно-лужної рівноваги. Інформативність показників кислотно-лужної системи має важливе значення в представників тих видів спорту, де спортивний результат визначається рівнем активності механізмів енергетичного забезпечення роботи та значною роллю гліколітичних механізмів утворення енергії.

• П'ятничук Дмитро Васильович (фізичне виховання та спорт)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"