Проаналізовано інституційні та внутрішні трансформації греко-уніатської церкви періоду поділів Речі Посполитої (1772 - 1795 рр.). Розкрито чинники та наслідки приєднання уніатів Правобережної України до Російської Православної Церкви в період між другим і третім поділами Речі Посполитої (1793 - 1795 рр.). Визначено спрямованість та практику реалізації курсу російського царату стосовно Греко-Уніатської Церкви після третього поділу Речі Посполитої (1795 - 1796 рр.). Охарактеризовано ставлення російського самодержавства до Греко-Уніатської Церкви в кінці XVIII - першій чверті XIX ст. Увагу приділено становищу Церкви в контексті релігійно-церковної політики Росії (1796 - 1801 рр.). Простежено етнокультурну асиміляцію населення Правобережжя як один з провідних напрямів внутрішньої політики Росії (1825 - 1855 рр.). Акцентовано на трансформаціях освітньо-виховної сфери Греко-Уніатської Церкви. Розглянуто заходи урядових і церковних структур щодо нейтралізації реакції населення на його "возз'єднання" з Російською Православною Церквою.

• Шеретюк Руслана Миколаївна (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"