Мета роботи - дослідити, чи спричиняє зміна співвідношення об'ємів вісцерального та підшкірного жиру негативні метаболічні наслідки і чи можна використовувати ліпосакцію для лікування ожиріння та запобігання метаболічному синдрому. У дослідження залучено 82 пацієнтів, яким виконано ліпосакцію та дермоліпектомію на тулубі. За вихідним індексом маси тіла (ІМТ) пацієнтів розподілено на дві підгрупи: 1-шу (n = 33) - з ІМТ << 25,0 кг/м<^>2 та 2-гу (n = 49) - з ІМТ >> 25 кг/м<^>2. Склад тіла досліджували з використанням біоімпедансометрії. Проводили тривимірну реконструкцію підшкірних і вісцеральних жирових відкладень, використовуючи результати магнітно-резонансної та комп'ютерної томографії тулуба. Досліджували рівень загального холестерину (ХС), ХС ліпопротеїнів високої щільності, ХС ліпопротеїнів низької щільності, тригліцеридів, лептину, глюкози в крові, інсуліну та сечової кислоти. Висновки: хірургічне видалення підшкірної жирової тканини з тулуба в 6-місячний термін сприяє значному зменшенню величини відношення об'єму підшкірного жиру до вісцерального, що у пацієнтів з надмірною масою тіла супроводжувалося покращанням метаболізму. Протягом тривалого часу у хворих з вихідним ІМТ >> 25 кг/м<^>2 спостерігали позитивні зміни харчової поведінки. У добре мотивованих людей доцільно рекомендувати ліпектомію як ініціальну процедуру лікування надлишкової маси тіла та ожиріння.

• Теплий Валерій Віталійович (медичні науки)
• Безродний Борис Гаврилович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"