Проаналізовано погляди К. Ясперса про роль особистості філософа в історії філософії, співвідношення індивідуального та універсального, біографічного та вічного в історико-філософському процесі. Показано, що поширені звинувачення Ясперса у психологізації та атомізації історії філософії є безпідставними, оскільки не враховують наполегливе прагнення мислителя до осягнення індивідуальних актів філософування в контексті philosophia perennis.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"