Проаналізовано історію дослідження та основні проблеми вивчення східнокарпатських старожитностей у досліджуваний період. Показано, що територіальне розташування регіону зумовило активну участь прикарпатського населення в подіях європейської історії того часу. Проведено порівняльне вивчення археологічних пам'яток, з'ясовано, що Прикарпаття та Закарпаття у пізньоримський час були абсолютно окремими та різними культурними областями. Археологічні матеріали свідчать, що на території Прикарпаття в цей період спостерігається стабільний розвиток населення, яке створило культуру карпатських курганів, що ймовірно належала германському племені тайфалів. Закарпаття ж в першій половині I тис. н. е. було територією, на яку раз по разу насувалися потужні міграційні хвилі, змінюючи етнічну картину краю. Виходячи зі змісту поняття археологічної культури констатовано, що старожитності пізньоримського часу в Прикарпатті та на Закарпатті не можуть бути об'єднані в одну археологічну культуру, а поняття "культура карпатських курганів" повинно вживатися виключно для визначення прикарпатських старожитностей пізньоримського часу.

• Вакуленко Ліана Василівна (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"