Розглянуто шевський цех як правову організацію, а також пов'язані з ним релігійні мирянські братства, що разом утворювали типову для тогочасного Львова корпоративну мережу. Зазначено, що для розуміння корпоративних умов існування львівських шевців важливі також економічні параметри, які окреслюють їх майновий стан, конкурентні відносини, організацію ведення ремесла. Наведено нариси демографічного спрямування - про кількість і вік майстрів, учнів, підмайстрів, склад сім'ї, міграційні потоки в цеху, національно-релігійні характеристики. Висвітлено головні життєві стратегії ремісників ХVІІ - ХVІІІ ст. та форми їх втілення на прикладі цехової кар'єри учнів, підмайстрів і майстрів львівської шевської спільноти. Описано позацехові побутові обставини життя представників цього ремесла, а також проаналізовано соціальний статус шевця та його дружини, конфліктні ситуації, звичні розваги та способи відпочинку. Наведено джерельні матеріали у вигляді публікації документів, опрацьовано за виробленою схемою біограми більше семисот майстрів львівського шевського цеху ХVІІ - ХVІІІ ст., а також розгорнуто таблицю з інформацією про понад 2 000 учнів, які навчалися шевському ремеслу у Львові у 1665 - 1738 рр.

• Капраль Мирон Миколайович (1968–) (історичні науки)
• Капраль Михайло Іванович (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"