Шевчук С. В. Антифосфоліпідні антитіла як фактори ризику серцево-судинних уражень у пацієнтів із антифосфоліпідним синдромом / С. В. Шевчук, Ю. С. Сегеда, І. П. Кувікова // Укр. ревматол. журн. - 2012. - № 3. - С. 40-47. - Бібліогр.: с. 46-47. - укp.Наведено дані щодо поширеності різних класів антифосфоліпідних антитіл (АФЛ-АТ) в українській популяції пацієнтів із первинним (ПАФС) та вторинним антифосфоліпідним синдромом (ВАФС), оцінено їх зв'язок із перебігом захворювання та ураженням серцево-судинної системи. Підвищений рівень антитіл до кардіоліпіну класу IgG та <$E beta sub 2>-глікопротеїну-1 (<$E beta sub 2>-ГП-1) відзначено відповідно у 73,5 та 85,3 % хворих із ПАФС та у 68,7 і 83,3 % хворих із ВАФС та у 6,8 і 9 % - практично здорових осіб. Гіперпродукція АФЛ-АТ у пацієнтів із АФС слабко залежить від віку пацієнтів, не має зв'язку зі статтю і тривалістю захворювання, однак тісно асоціюється з тяжкістю органних уражень та активністю захворювання. Підвищення рівня антитіл до кардіоліпіну та <$E beta sub 2>-ГП-1 у осіб із ПАФС та ВАФС тісно пов'язане з ураженням серцево-судинної системи, водночас поєднання декількох класів антитіл не збільшує частоти клінічних та субклінічних проявів атеросклеротичного ураження судин і серця. Індекс рубрикатора НБУВ: Р41,23 + Р410-1
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж22938 Пошук видання у каталогах НБУВ Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|