Обстежено 59 хворих, госпіталізованих з приводу резидуального холедохолітіазу, ускладненого тривалою (протягом понад 2 тиж) обтураційною жовтяницею, яких лікували у 2009 - 2012 pp. У 37 хворих (1-ша група) здійснювали ендоскопічну папілосфінктеротомію (ЕПСТ) і холедохолітоекстракцію (ЕХЛЕ), у 22 (2-га група) - після ЕПСТ і ЕХЛЕ проводили назобіліарне дренування впродовж 3 - 8 діб. Крім загальноприйнятих клінічних та інструментальних досліджень, визначали спектр кон'югованих та некон'югованих жовчних кислот (ЖК) у плазмі крові як показників токсичності жовчі і ранніх маркерів виникнення печінкової недостатності. Встановлено збільшення вмісту токсичних фракцій ЖК у сироватці крові хворих обох груп. У хворих 2-ї групи зникнення токсичних фракцій ЖК спостерігали достовірно раніше, ніж у хворих 1-ї групи.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Шабат Галина Іванівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"