Проаналізовано спогади гетьмана П. Скоропадського як важливе джерело вивчення історії української держави (29 квітня 1918 - 14 грудня 1918 рр.). Досліджено вплив географічних факторів на формування військового мистецтва печенігів. Охарактеризовано місцеві органи влади в українській державі за часів П. Скоропадського. На прикладі общини цалкських греків Харкова вивчено умови збереження рідної мови як провідного маркера етнічної ідентичності представниками етнічних меншин міста. Здійснено спробу класифікації націоналістичної партії держав ЄС. Висвітлено погляди відомого історика Росії кінця XIX - початку XX ст. М. К. Любавського щодо заселення Слобідської України. Простежено становлення художньої особистості видатного українського художника-графіка Г. Нарбута на тлі культурного життя Глухова на початку ст. XX ст. Виявлено образи української психоісторії в поезії дисидента Т. Мельничука. Надано відомості про відкриття жіночих гімназій у Черкасах на початку XX ст. Розкрито правовий статус і соціально-економічне становище євреїв Рівненщини у період нацистської окупації. Акцентовано увагу на становленні та розвитку українознавчих наукових періодичних видань у Польщі. Висвітлено доброчинну діяльність полтавської шляхтянки Є. Милорадович (1834 - 1890), внесок вченого-зоотехніка П. Д. Пшеничного у розвиток зоотехнії та в підготовку спеціалістів для сільського господарства. Подано концепцію трудової монархії П. Скоропадського в контексті становлення української державності XX ст. Розглянуто проблеми дослідження сталінської концепції національного питання в Україні.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"