Проаналізовано евфемізми в українській літературі на матеріалі сучасного прозового твору. Загальновживані евфемізми використовує широке коло мовців у різноманітних мовленнєвих ситуаціях, що зумовлено соціальним аспектом, в основі якого лежить бачення того, що не може йменуватися прямо, а тому вимагає заміни. Зазначено, що письменниця дуже вдало використовує різні техніки та механізми поповнення евфемістичної лексики: фразеологізація, метафоризація тощо.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"