Використання особливостей поверхневих хвиль, що виникають за умов повного внутрішнього відбивання (наприклад, у разі збудження поверхневого плазмонного резонансу - ППР) у хімічних і біохімічних сенсорах забезпечує оптимальні умови для реєстрації специфічних взаємодій і високої чутливості. Водночас, стабільність і відтворюваність параметрів тонкої золотої плівки (у якій збуджуються плазмонні коливання) є ключовою проблемою для (а) оптимального перетворення біохімічної інформації у придатний для подальшої обробки сигнал і (б) формування штучних структур на межі поділу. Подано результати дослідження впливу температурних режимів виготовлення золотих плівок на їх структуру та оптичні властивості. Аналіз морфологічних і топографічних особливостей тонких плівок проведено за допомогою методів дифракції рентгенівського випромінювання та атомно-силової мікроскопії. Показано, що проста процедура низькотемпературного відпалу (за ~ 120 °С) дозволяє одержати оптимальні параметри тонких плівок золота для їх використання як фізичних перетворювачів оптичних біосенсорів. Оптимізований перетворювач ППР застосовується як чутливий елемент приладу "ПЛАЗМОН-4М", розробленого в Інституті фізики напівпровідників НАН України.

Использование особенностей поверхностных волн, возникающих в условиях полного внутреннего отражения (например, при возбуждении поверхностного плазмонного резонанса - ППР) в химических и биохимических сенсорах обеспечивает оптимальные условия для регистрации специфических взаимодействий и высокую чувствительность. В то же время, стабильность и воспроизводимость параметров тонкой золотой пленки, в которой возбуждаются плазмонные колебания, является ключевой проблемой для (а) оптимального преобразования биохимической информации в подходящий для дальнейшей обработки сигнал и (б) формирования искусственных структур на границе раздела. Представлены результаты исследования влияния температурных режимов изготовления золотых пленок на их структуру и оптические свойства. Анализ морфологических и топографических особенностей тонкопленочных структур проведен с помощью методов дифракции рентгеновского излучения и атомно-силовой микроскопии, соответственно. Показано, что простая процедура низкотемпературного отжига ( при ~ 120 °С) позволяет получить оптимальные параметры тонких пленок золота для использования их в качестве физических преобразователей оптических биосенсоров. Оптимизированный преобразователь ППР применяется в качестве чувствительного элемента прибора "ПЛАЗМОН-4М", разработанного в Институте физики полупроводников НАН Украины.

Application of the evanescent wave phenomena (e.g., surface plasmon resonance) in the chemical and biochemical sensors provides both optimal conditions for registration of specific interactions and high sensitivity. At the same time, the stability andreproducibility of parameters of a thin gold film (where the plasmon oscillations occur) are key problems for both (i) optimal transformation of biochemical information into the signal that is convenient for further treatment and (ii) the formation of artificial interfacial architectures. The paper presents results concerning the study of the deposition process temperature regimes influence on optical properties and structure of thin gold films. Morphological and topographic features of the thin film structures were analyzed using X-ray diffraction and atomic force microscopy, respectively. It is shown that the simple procedure of the low temperature annealing (at <$E"~" ~120~ symbol Р> C) provides optimum parameters of thin gold films in view of their application as physical transducers in optical biosensors. Finally, the SPR transducer was fabricated with high sensitive elements used in the device "PLASMON-4M" elaborated in the Institute of Semiconductor Physics (NAS of Ukraine).

• Снопок Борис Анатолійович (1965–) (фізико-математичні науки)
• Литвин Петро Мар'янович (фізико-математичні науки)
• Литвин Оксана Степанівна (фізико-математичні науки)
• Мамикін Сергій Васильович (фізико-математичні науки)
• Венгер Євген Федорович (1947–2024) (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"