Вивчено п'ять геномно-доданих форм гексаплоїдної пшениці з однаковою частиною генома AABB і різними субгеномами DD за деякими кількісними ознаками колоса, стебла і листка. Використано методи біометричної генетики. У більшості випадків було показано придатність адитивно-домінантної моделі для опису генотипічних розбіжностей між вивченими компонентами схрещування. За результатами дослідження зроблено припущення, що культивовані сорти пшениці накопичують в своєму генофонді адитивні алелі, що контролюють розвиток мірних ознак, в той час, коли дикорослий носій субгеному D (T. tauschii) включав алелі таких генів як з адитивними, так і з домінантними ефектами.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"