Мета роботи - на підставі даних фармакокінетики та бактеріостатичної активності крові (БАК) за різних способів уведення антимікобактеріальних препаратів визначити доцільність дослідження клінічної ефективності внутрішньовенної хіміотерапії в інтенсивну фазу лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень. Проведено порівняльний аналіз фармакокінетики та БАК крові за різних способів уведення препаратів рифаміцинового ряду. Також проведено вивчення клінічної ефективності різних способів уведення рифаміцину SV, ізоніазиду та етамбутолу у 60 хворих шляхом оцінки динаміки процесу за допомогою комп'ютерної томографії. Встановлено, що середнє значення максимальної концентрації рифаміцину натрієвої солі після внутрішньовенного введення в дозі 450 - 600 мг становить (<$E22,9~symbol С~2,3>) мкг/мл, що вірогідно (<$Eroman p~<<~0,05>) перевищує концентрацію рифампіцину в разі прийому в капсулах у дозі 450 - 600 мг (<$E8,9~symbol С~1,3>) мкг/мл. Встановлено, що мінімальна інгібувальна концентрація рифаміцину SV у 10 разів менша за аналогічний показник рифампіцину - 0,03 та 0,3 мкг/мл відповідно. Високих рівнів БАК досягнуто у 100 % пацієнтів, що одержували ізоніазид, рифаміцин SV та етамбутол шляхом внутрішньовенної інфузії. За перорального введення ізоніазиду, рифампіцину та етамбутолу перорально високих рівнів БАК досягнуто у (<$E90,9~symbol С~8,7>) % хворих. Результати дослідження динаміки БАК протягом шести годин свідчили про збереження показників у межах високих та середніх рівнів. За результатами клінічного дослідження встановлено, що у хворих основної групи, які одержували препарати в парентеральній формі, симптоми інтоксикації зникали в середньому через (<$E2,2~symbol С~0,2>) тиж, у хворих контрольної групи - через (<$E3,1~symbol С~0,4>) тиж, знебацилення за даними мікроскопії досягнуто у 100,0 % хворих основної групи, у контрольній групі - лише у 14 (<$E82,4~symbol С~9,2>) %, а за показниками культурального дослідження припинення бактеріовиділення в основній та контрольній групах спостерігалось у 21 (100 %) та 16 (<$E80,0~symbol С~8,9>) % хворих відповідно. Середні терміни загоєння порожнин у хворих основної групи становили (<$E3,1~symbol С~0,3>) міс, у контрольній групі - (<$E3,7~symbol С~0,5>) міс.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Кужко Михайло Михайлович (медичні науки)
• Гульчук Наталія Михайлівна (медичні науки)
• Линник Микола Іванович (медичні науки)
• Аврамчук Оксана Володимирівна (медичні науки)
• Процик Любомир Миронович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"