На великому текстовому матеріалі української новелістики зазначеного періоду розглянуто особливості символічного компонента новели за її стильовим забарвленням. Історико-типологічним, порівняльним, лінгвокультурологічним методами, із застосуванням принципів повільного прочитання визначено роль символу у формуванні оповідної та образної структур новели. Зазначено, що новелістичні картини світу формуються на основі синтезу численних жанрово-стильових, образних, композиційних, лексико-граматичних, семантичних домінант і відтак поєднуються концептом "новизни" як чинником вільного добору зображально-виражальних засобів у показі несподіваного. Такий підхід стверджує спадкоємність традиції української новелістики від кінця XIX ст. до сьогодення.

• Науменко Наталія Валентинівна (1976–) (філологічні науки)
• Науменко Наталія Василівна (медичні науки)
• Науменко Наталія Вікторівна (педагогічні науки)
• Науменко Наталія Володимирівна (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"