Розглянуто слов'янський етнонімікон з позицій походження племінних найменувань із індоєвропейського родоводу, в якому розрізнялися "землероби" та "скотарі". Увагу приділено аналізу загальнослов'янських мовних особливостей. Розглянуто питання міграції карпатських племен на Північ до Балтійського моря, в регіоні якого засвідчені сліди помешкань племен гуцулів, бойків, лемків, укрів. Встановлено, що дані племена стали основою утворення давньоукраїнського етносу, а відповідні діалекти привели до формування давньоукраїнської мови. Показано, що ембріональні риси "українського" беруть свій початок з часу існування праслов'янської мови за 2 тис. р. до н. е. і з моменту появи етноніма "укри" свідчать про утворення відповідного етносу. Останнє також стверджує походження назви "українці" від імені племені "укри" зі значенням "верховинці-пастухи", а не "ті, що живуть на окраїні".

• Таранець Валентин Григорович (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"