На основі історичних, археологічних, етнографічних джерел проаналізовано розвиток шлюбних стосунків у східних слов'ян та їх попередників, а також їх вплив на виховання дітей. Розглянуто перешкоди, що стояли на шляху становлення парної сім'ї, формування якої повинне було привести до заміни роду як господарського колективу виробничим об'єднанням зовсім іншого типу - об'єднанням, що складалося із сімей. Розкрито поняття "родья", "авункулат", "кум", "патронія". Зазначено, що зміцненню сім'ї сприяла поява закону розподілу суспільного продукту за працею, згідно з яким спочатку враховувався тільки внесок людини у створення продукту, згодом - рівень його відповідності можливостям людини, а потім і розмір внеску. Розкрито розвиток взаємовідносин чоловіка та жінки в сім'ї, особливі перехідні форми від матріархату до патріархальної сім'ї. Зосереджено увагу на сімейній общині епохи патріархату. Окреслено роль сімейної ради, яка здійснювала загальне управління всією господарською діяльністю патріархальної сім'ї, значною мірою регулювала й особисте життя членів родини. Висвітлено відносини дітей і батьків у згаданій сім'ї, особливості виховання в ній маленьких хлопчиків і дівчаток. Визначено характерні риси малої сім'ї, поява якої сприяє розпаду великої сім'ї та родової общини, сприяє формуванню сільської общини. Охарактеризовано малу давньоруську сім'ю VII - VIII ст.

Констатовано, що під впливом соціально-економічних факторів тривалий розвиток шлюбно-сімейних відносин спричинив появу малої моногамної (за часів класового суспільства) сім'ї, яка стала як самостійною економічною одиницею, так і основним осередком виховання дітей.

• Радул Ольга Сергіївна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"