Зазначено, що сучасна північнонімецька топонімна система (ТС) формувалася у процесі взаємопроникнення різних мов і культур, що мали спільні індоєвропейські корені. Виділено етапи мовної взаємодії між слов'яно-германськими мовно-етнічними групами, а саме: проіндоєвропейський, "праконтактів", "прямих контактів", "постконтактів", інтеграційний. Обгрунтовано твердження щодо існування топонімів слов'янського походження як результату топонімічних проникнень з північнонімецької топонімії, а не як їх запозичення. Охарактеризовано групи північнонімецьких топонімів слов'янського походження у словотвірному аспекті: топоніми, утворені за допомогою семантичного словотворення (лексико-семантичним способом); топоніми, утворені за допомогою афіксального способу (морфологічним способом); гібридні топоніми, утворені шляхом словоскладання (морфолого-синтаксичним способом); мішані топоніми, утворені шляхом словосполучення (лексико-семантичним способом). Виокремлено групи зазначених лексичних одиниць у номінативно-семантичному аспекті: топоніми, які описують місцевий ландшафт; топоніми, мотивацією для яких був фіто-зоологічний світ; топоніми, пов'язані з діяльністю людини.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"