Проаналізовано стан психодіагностики креативності. Розглянуто перші дослідження у галузі розробки методів діагностики творчих здібностей Ф.Гальтона, роботи Дж. Гілфорда початку 1950-х рр., який виділив основні параметри креативності: здатність до виявлення і постановки проблем; здатність до генерування великої кількості ідей; гнучкість - здатність продукувати різноманітні ідеї; оригінальність - здатність продукувати віддалені асоціації, незвичні відповіді, нестандартні рішення; здатність вдосконалювати об'єкт, додаючи деталі; здатність розв'язувати проблеми, проявляти семантичну гнучкість - побачити в об'єкті нові ознаки, знайти нове використання. Охарактеризовано тести творчого мислення Е. Торранса, основним недоліком яких, як і тестів Дж. Гілфорда, було неврахування мотивації та інших особистісних характеристик як суттєвих аспектів творчих здібностей, тести креативності будувалися за тими самими принципами, що і тести інтелекту: були швидкісними методиками з жорстко заданим змістом. Розкрито підходи до поняття креативності з погляду гуманістичної психології, представники якої розглядали його у контексті особистісної зрілості. З огляду на це відзначено тест віддалених асоціацій С. Медніка, методику "креативного поля" Д.Б. Богоявленської. Зазначено, що наведені підходи у розумінні креативності не є взаємовиключними, а доповнюють один одного. Висловлено думку, що оцінка креативності за результатом розроблена значно краще, ніж оцінка процесу творчості.

• Василькевич Ярослава Зіновіївна (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"